НАЙПОВНІШИЙ ГІД З ГОРІЛКИ

Займиста природа винних випарів вже була відома стародавнім дослідникам природи, таким як Аристотель і Теофраст. Відповідно до україномовної Вікіпедії, спосіб отримання спирту міститься в записах перського лікаря, алхіміка та філософа IX століття Ар-Разі. У той же час в англомовній Вікіпедії згадується, що перегонка вина засвідчена в арабських працях, що приписуються аль-Кінді (бл. 801–873 рр. н. е.) та аль-Фарабі (бл. 872–950 рр.), а також у 28-й книзі аз-Захраві (936–1013 рр.) Китаб аль-Тасріф. Важливо, що і сам Ар-Разі, та інші вчені-експериментатори античності видобували спирт для роботи з цінними ефірними оліями та есенціями.

Згідно з Хімічною енциклопедією, у XI-XII століттях перший етиловий спирт був здобутий і в Італії. Таддео Альдеротті (1223-1296) описував метод концентрації спирту, що включає повторну фракційну перегонку через перегінний куб з водяним охолодженням, за допомогою якого можна було отримати чистоту спирту 90%. Він був названий "spiritus vini", буквально "дух вина", після чого у побут увійшло слово "спирт". Тільки на цей раз його почали «гнати» як напій.

Вважається, що на територію сучасної Росії вперше горілка потрапила у 1386 році — свою виноградну aqua vitae московському князю Дмитру Донському привезли генуезькі посли як подарунок.

Вільям Похльобкін у своїй книзі «Історія горілки» називає датою виникнення вітчизняного винокуріння інтервал між 1460 та 1500 роками, а місцем – один із московських монастирів. Найімовірніше, це був монастир Чудів, що у Кремлі. А до початку XVI століття гаряче, або палаюче вино вже було в побуті.

Музеїв горілки у світі чимало. Вони є у багатьох брендів на своєму підприємстві, хоча кількість експонатів там може бути невеликою. Назвемо найвідоміші та з національним характером.

Музей польської горілки у Варшаві. Наймолодший музей горілки, який був відкритий у 2018 році. Він знаходиться у столиці Польщі на території колишнього горілчаного заводу, на якому у ХХ столітті створювали рецепти знаменитих «Wyborowa» та «Luksusowa». Це сучасний музей — із мультимедійною виставкою, власним логотипом та дизайном, заради якого провели конкурс національного масштабу. Під час екскурсії можна дізнатися про історію перших польських лікеро-горілчаних заводів, польські традиції вживання горілки та звичаї, пов'язані з цим напоєм.

Музей історії горілки у Москві. Найстаріший музей створений у Москві ще за часів СРСР, реорганізований у 1998 році. В експозиції музею понад тисячу видів напою, старовинні горілчані рецепти, пляшки та етикетки. Там знаходиться і макет першого дистиляційного апарату XV століття. Сьогодні цей музей не просто ряд стелажів з експонатами, а сучасний простір, де відвідувачі знайомляться з історією напою в інтерактивній формі.

Вже на початку 40-х ХХ століття радянські чиновники ухвалили державний стандарт (ГОСТ), згідно з яким горілкою міг називатися напій із етилового спирту та води, міцністю 40 градусів. У деяких країнах СНД ця норма діє досі, хоча горілка за європейськими стандартами може мати 37,5°. Крім того, у стандартах зазначено номінальну кількість лугу та певну концентрацію складних ефірів, сивушних масел та оцтового альдегіду.

Згідно з однією з легенд, в 1921 році, в одному з відомих паризьких барів (Harry's New York Bar) з'явилася перша версія коктейлю "Кривава Мері" - томатний сік з горілкою. Достовірно невідомо, хто придумав цей коктейль — на авторство претендують і Джордж Джейссел, американський співак, актор і кінопродюсер, і бармен Фернанд Петіо на прізвисько Піт (Fernand Petiot Pete), який працював у тому барі.

Пізніше, в 1933 році, Піт, емігрував до Нью-Йорка і влаштувався працювати в готель «Сант Ренджерс». Управитель цього готелю не оцінив новий коктейль Піта, і бармен доопрацював рецептуру до відомої сьогодні - додав сік лимона, перець, вустерський соус і лід. Стебло селери, як прикраса, до коктейлю стали додавати лише у 60-х роках.

Ще один міф, початок якого було започатковано 1986 року — тоді сталася аварія на Чорнобильській АЕС і весь світ почав гарячково шукати ліки від радіації. Не залишили без уваги і горілку.

Так, спирт - це розчинник, потрапляючи в організм опроміненої людини, він "розмиває" і розподіляє радіонукліди рівномірно по всіх кровоносних судинах. І якщо спочатку вони збиралися в спинному мозку, лімфовузлах, легенях, щитовидній залозі, то після прийому горілки ураженим виявляється весь організм.

Причиною виникнення міфу про «протипроменеві» властивості горілки, мабуть, став той факт, що горілка уповільнює рух молекул кисню. А саме вони є «переносниками» променевої хвороби. Але річ у тому, що досягти цього уповільнення можна лише астрономічними дозами алкоголю.

Більшість вчених сходяться на тому, що надмірне вживання алкоголю викликає гіпоксію і призводить до зниження імунітету, а це може лише посилити дію радіації.

Горілка не входить до складу продуктів, що сприяють виведенню радіонуклідів.

Попри стійку асоціацію гранчастої склянки з горілкою та часом СРСР, такі склянки почали виготовляти ще 1713 року для моряків і зовсім не для пиття горілки. Завдяки граням та широкому дну такі склянки були стійкими під час качки в морі і не розбивалися так часто, як округлі.

Масово гранені склянки стали випускати з 1860 року. А 1943 року вийшла перша партія знаменитих 16-гранних склянок, у яких кожна грань символізувала одну з радянських республік. Вони були місткими, об'ємом 250 мл, у яких подавали молоко, кефір, гарячий чай та каву.

Кліше "горілка в гранчастій склянці" корінням сягає часів антиалкогольної політики Микити Хрущова, 1958 року. Заборона продажу спиртних напоїв у всіх закладах громадського харчування, крім ресторанів, та інші обмеження змусили любителів алкоголю купувати горілку у магазинах та розпивати її поза цими громадськими місцями. Щоб не пити з горла, використовували грановані склянки, які були дуже популярними на той час. Одну півлітрову пляшку горілки розливали на три склянки, що згадав у своїй пісні В. Висоцького - "...розлив по 170 грамів на брата".

Тоді ж у ресторанах стали відпускали до 100 г горілки на одну людину. Так з'явилася зменшена версія класичної гранованої склянки - гранена стопка, куди містилося до 100 мл.

Авторитетне галузеве видання Drinks International опублікувало звіт Millionaire's Club 2021, згідно з яким можна назвати десятку брендів горілки, що найбільше продаються у світі.